Надіслати
НОВИНУ
 
8/13/2019    П:147 К:0
Продуктам прописана прозорість: що змінить європейська система інформування споживачів
Що означає перехід України на європейську систему інформування споживача про харчові продукти? Щоб відповісти на це питання, варто спочатку відповісти на інші, наприклад, чи читаєте ви етикетки, щоб дізнатися склад, поживну цінність та термін придатності свого улюбленого смаколика? Чи завжди ви розумієте, що написано на етикетці? Чи завжди ви можете розібрати те, що написано іноді дуже дрібним шрифтом?

І якщо відповідь на перше питання – це стовідсоткова відповідальність споживача, то останні два – це вже про державне регулювання та відповідальність бізнесу. Про європейську систему інформування споживачів - у публікації "Європейської правди"

Адже бізнес має сумлінно виконувати встановлені державою правила, щоб ми з вами, купуючи харчові продукти, не були введені в оману через інформацію, яка не відповідає дійсності, або надрукована так дрібно, що її неможливо прочитати, або просто відсутня.

Минулого тижня в Україні був введений у дію закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з новими вимогами, які ґрунтуються на багаторічному досвіді ЄС.

Що змінить новий закон і що це означатиме для харчового бізнесу та споживачів?

Що має знати споживач?


Основний принцип сучасного європейського підходу – це насамперед максимальний захист здоров’я та життя споживача. Економічні чинники там на другому місці. Хоча історично рушійним чинником активного втручання держави у порядок надання інформації виробником чи продавцем про харчовий продукт був саме економічний. Так, в Англії ще у XIII столітті з метою уникнення обману щодо складу та ваги хліба (пшениця чи жито), оподаткування якого складало суттєву частину надходжень до королівської казни, кожен пекар повинен був мати власне тавро та маркувати ним кожну буханку хлібу, що вийшла з його пекарні.

З часом упаковка та етикетка стали чи не єдиним джерелом інформації про харчовий продукт та його виробника, який може знаходиться за тисячі кілометрів від споживача.

Відтак вимоги до інформації про харчовий продукт ставали жорсткішими.

Сьогодні перелік того, що має повідомити бізнес споживачам, майже однаковий по всьому світу.

Це насамперед склад, маса або об’єм, термін придатності, умови зберігання та споживання харчового продукту. Цей перелік може бути розширений іншими вимогами в кожній конкретній країні або на території групи країн.

В Європі, наприклад, є популярними системи добровільного маркування харчових продуктів з акцентом на їхню поживну цінність. Так, у Великій Британії низка супермаркетів запровадила на додаток до обов’язкових вимог систему світлофора, яка дозволяє відразу побачити продукти з високим вмістом цукру, солі чи жирів. Схожі підходи, які враховують національні особливості, також успішно запроваджені в Нідерландах, Німеччині та в інших країнах ЄС.

Сподіваємось, подібні схеми з часом стануть звичайною справою і в Україні.

Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi