Надіслати
НОВИНУ
 
14.09.2018    П:1126 К:3
Старий Тячів: водяний млин Михайла Рішка (ФОТО)
В історії Тячева особливе місце посідають млини.
Згадки про перші мукомельні в архівних документах сягають ХVIII століття. Як свідчать архівні документи, у 1739 році в місті працювали три млини, які знаходилися у віданні магістрату. На картах XIX ст. позначений млин, що знаходився за містом. А на фотографіях чеської доби нинішня вулиця Кошута позначена як Млинська. І нинішній «Голубий Дунай» називали колись не інакше, як Млиновицею.

На околиці Тячева, наприкінці вулиці Залізничної (колишньої Пролетарської), біля залізничної колії та напроти входу на кладовище, і сьогодні ще можна побачити рештки одного старого млина, який діяв у місті в першій половині ХХ століття. Сюди з’їжджалися люди з Тячева і околиць, щоб змолоти на борошно пшеницю й кукурудзу.

Про історію борошняного підприємства довідуємось від 86-річної мешканки Тячева Розалії Михайлівни Козар, доньки власника млина – знаного колись заможного тячівського ґазди Михайла Рішка (їх тоді називали нямешами).

Народився Михайло Рішко у 1884 році у Драгові. Але знайшов свою долю у коронованому Тячеві, де одружився у 1910 році. В сім’ї Рішків зростало десятеро дітей, і пані Розалія була наймолодшою.

«Сім’я у нас була велика і дружна, ми ніколи між собою не сварилися», – згадує жінка, показуючи 80-річну сімейну фотографію.



Невдовзі після одруження глава сім’ї почав будувати млин на потоці, що протікав через місто (нині – «Голубий Дунай»). Як розповідає Розалія Михайлівна, колись вода у ньому була чиста, тут купалися діти, плавали гуси, а господині прали білизну. Починався потік з річки, яку називають Тільтою, що текла з Лазів і за Тячевом впадала у Тису. Водойма ділилася на дві частини: одна текла в напрямку млина, а інша – поруч. Між ними був наче острівець. Коли млин не працював, воду пропускали іншим рукавом потічка. Поблизу була дорога для возів.

Збудували і запустили млин у 1915 році. Батько поставив на річці бетонну греблю і шлюз – щоб під час літньої посухи воду можна було затримувати і спрямовувати на млин. А коли рівень води піднімався, шлюзи закривалися. На млині була встановлена жерстяна турбіна. Вода падала на турбіну, яка приводила в дію механізм млина. Її Михайло Рішко привіз із Угорщини, – каже Розалія Михайлівна. Вона додає: для того, аби збудувати млин, батькові доводилось брати позику, та оскільки їх сім’я володіла великими наділами землі, то це не було проблемою.

Поряд із млином облаштували бетонну ємність. Над нею була дошка, через яку можна було ходити. Рештки мукомельні, де була колись встановлена турбіна, – залишились і по сьогодні, хоча саму будівлю млина нові власники перебудували.

«На млині у батька був помічник із Малого Тячева, що на іншому березі Тиси,  зараз в Румунії, бо одному ця робота була не під силу», – каже Розалія Михайлівна.

До млина часто навідувались люди з Лазів.

«Іноді пригадую, як бідні жони ішли пішки в холод у легких сукнях, з голими колінами, в онучах, з 25-30-кілограмовими міхами на плечах. Вони там і ночували, – згадує тячівчанка. – А у місті був візник-єврей, який збирав від господарів мішки з зерном. На кожному з них було зазначено ім’я власника. Зерно мололи, і борошно розвозили газдам. У той час наш млин був не єдиним у Тячеві: були ще електричні млини по вулиці Кошута і ще поблизу Тиси, де знаходилася ще й олійниця. А в Лазах був млин з дерев’яним колесом».

Млин працював до 1949-го року, коли глава сімейства залишив цей світ. Тоді в родині вирішили продати підприємство з усім обладнанням, бо продовжувати цю справу не було кому: старший син загинув в аварії, інший служив у армії, доньки мали свої сім’ї…

Зараз потічок висох, а будинок, біля якого можна побачити порослі мохом залишки млина, пустує. Нові господарі померли, дітей у них не було. Та все ж сюди навідуються їх родичі та вартує сторожовий пес.

На жаль, світлин чи інших зображень старовинного млина знайти не вдалося. Єдине, що залишилось від колись важливої споруди, навколо якої завжди вирувало життя, – оці бетонні рештки та теплі спогади, які дбайливо зберігають нащадки його господаря – Михайла Рішка.  


Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua

 
 
 
 
 
 
 



Коментарі (3)
І.Габор
16.09.2018 20:55:44  |  IP: 31.41.89.***
До 1018 року була Австро-Угорська імперія, після розпаду якої утворилася Угорщина, Чехословаччина та деякі інші незалежні держави.
Віктор
14.09.2018 19:17:22  |  IP: 46.211.157.***
Голубий Дунай - жартівлива назва. Голубим його назвали при СРСР, бо вода в потічку була голубою від зливу в неї відходів з консервного і сирзаводу.
Тячівець
14.09.2018 17:15:12  |  IP: 91.104.1.***
"(механізм млина) Михайло Рішко привіз із Угорщини, – каже Розалія Михайлівна." - У 1915 році Тячів був Угорщиною!

<<Попередня
1
Наступна>>
Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi