Надіслати
НОВИНУ
 
06.04.2018    П:2144 К:7
Барон дубівських ромів розповів про життя у таборі, назрілі проблеми та національні традиції (ФОТО)
Ще у 50-х роках минулого століття неподалік від центральної частини Дубового, в урочищі Забереж, розмістився табір ромів. Започаткували його кілька родин циганів, приїхавши на заробітки до селища. Першими поселенцями були дві сестри та брат з Буштина, які мали кличку Пухирі.
Про це розповідає нинішній барон дубівських ромів Степан Давід, який очолює табір з 2011 року.

Зі слів барона, оселившись у Дубовому, буштинські роми створили сім’ї й вже їх діти продовжили розширювати табір. Зараз на 7 сотках території впритул одна до одної зведено 11 хатин. А проживає у них, як зазначає Степан Давід, близько 120 осіб (!).  Натомість, селищний голова Василь Носа запевняє, що постійно мешкають у таборі не більше 60 осіб, решта – приїздить сюди на тимчасове проживання. Тож іноді у поселенні й справді нараховується понад 120 осіб.



Хоч офіційно мешканці цього табору – українці, бо саме так зазначена їх національність у посвідченнях особи, вони вважають себе представниками ромської національності, як і ті, що проживають у поселеннях інших міст та містечок Закарпаття.

– Наш табір складається з кількох великих родин, що проживають гуртом у хатинах на 1-2 кімнати. Практично кожна сім’я виховує по 5-11 дітей. Ось і виходить, що найбільше у таборі проживає молоді – близько 80 підлітків та дітей, – зазначає Степан Степанович.

Окрім того, що хатини збудовані впритул одна до одної, а дітям немає місця для ігор та дозвілля, проблемою номер один є відсутність на території табору вбиралень. І це не тільки незручність для ромів, а й назріла проблема для інших дубівчан. Адже різними відходами та сміттям вони забруднюють прибережну зону річки Тересви, що поруч табору. Степан Давід запевняє, що це звалище хоча й створюють самі роми, однак і його ліквідацією також самостійно займаються вони.

– Нещодавно я найняв спецтехніку, за допомогою якої й було прибрано засмічений берег річки, – зазначає барон.



У селищній раді підтверджують, що цьогоріч перед світлими Великодніми святами місцеві роми таки прибрали стихійний смітник поблизу річки Тересва. Водночас, селищний голова Василь Носа переконує, що прибирати територію не довелося б, якби мешканці табору користувалися послугами фірми «КВ-Консалт» та справно сплачували за централізований вивіз сміття з їх поселення. Адже ця фірма сміттєві контейнери надала ромам безкоштовно.

– Ставлення населення Дубового до місцевих циган двояке. Якби не смітили, то й претензій до них не було б. Можу їх похвалити за те, що не зловживають спиртним та не дебоширять, – розповідає Василь Михайлович.

– У побуті ми невибагливі, – продовжує розповідати про своїх підопічних барон, – а на їжу та одяг можемо заробити.

Дорослі чоловіки у основному працевлаштовуються  до місцевих приватних підприємців. Одні працюють на пилорамах, деякі – вантажниками на складах чи виконують іншу фізичну роботу. Суттєвим доповненням до сімейного бюджету ромської родини є соціальні виплати на дітей до 3-х років та виплати, призначені багатодітним і малозабезпеченим родинам.



– Наші діти обідрані та голодні не ходять, – каже барон. – Хочемо, аби вони вміли писати й читати, тому віддаємо їх до школи. 

Вчаться ромські діти у Дубівській ЗОШ І-ІІ ст. №1. Як розповідає директор закладу Ганна Кобаль, школу відвідують 18 дітей з табору різного віку. Найбільше – 14 з них – учні початкової ланки, ще 4 дітей – навчаються у 6-7 класах.

– Ми не відділяємо смаглявих дітей від інших наших учнів. Вони є активними учасниками різних заходів, що організовуємо у школі. Прищеплюємо їм любов до навчання, – розповідає Ганна Василівна. – Та не всі з них охоче вчаться й відвідують школу. Хоча є серед цих діток дуже здібні й талановиті учні.

Ганна Василівна запевняє: ромські діти завжди акуратні, неконфліктні й легко знаходять спільну мову з іншими учнями школи.

Єдиною проблемою є те, що відвідують вони школу несистематично, через що освоїти знання на високому рівні не мають змоги. Адже часто діти допомагають підробляти своїм батькам, виконують хатню роботу чи доглядають за молодшими братами й сестрами. Разом з тим, більшість з них має неповну початкову освіту, адже дівчата вже у 13 років створюють свої сім’ї, тож їм вже не до відвідування школи.

Така вже у ромів традиція з діда-прадіда – брати шлюб зрання. А продовжувати рід для циган – святе.

Аби звичаї збереглися для прийдешніх поколінь, роми вчать своїх дітей грати на гітарі та співати народні ромські пісні, щоправда, українською чи російською мовами.

– У поселенні всього кілька осіб володіє ромською мовою. Вони і вчать цієї мови дітей. Я і сам знаю лише кілька слів з нашої мови. У побуті ж ми користуємося закарпатським діалектом, – розповідає барон.



Циганський танок теж невід’ємна частина їх культури. Дівчата вправно володіють цим мистецтвом і нерідко у своїх національних костюмах виступають перед публікою. З цими виступами вони бувають на різних місцевих заходах, зокрема, на Дні проводів отар на полонину та на святі циганської культури, що проходить щорічно у с. Білки Іршавського району.

З ромами з інших районів дубівські цигани зустрічаються часто. Молодь з одного циганського поселення  їздить у гості до іншого. Так найчастіше й народжуються нові сім’ї.

Як розповідає Степан Давід, родинне благополуччя кожної ромської сім’ї полягає у взаємоповазі та вірності подружжя. І якщо у родині не ладиться, то вся громада поселення має право вмішуватися у їх відносини.

– Існує неписане правило: якщо жінка чи чоловік не справляються зі своїми обов’язками й не дають достатньої ласки своєму обранцю, а ще гірше – запідозрені у зраді, то табір провчає невірників та осоромлює на все поселення. Головного винуватця бриємо наголо та змащуємо зеленкою. Коли ж вдруге повторює свої дії циган, то він карається вигнанням з табору, – розповідає про традиції барон.

Щоправда, у дубівському таборі такий обряд покарання трапляється вкрай рідко. За останні десять років всього двох невірних було осоромлено таким чином.

Дубівські роми хоча й намагаються не відступати від прадідівських традицій, однак вміло інтегруються у сучасному суспільстві та йдуть у ногу з часом. З кочового способу життя вони перейшли на осілий, а основний засіб пересування – коней замінили на автівки, вправно освоїли ґаджети. І схоже, що таке життя для ромів практичніше.


Л.Білак для Tyachiv.com.ua



Коментарі (7)
Tibor
11.04.2018 11:05:13  |  IP: 77.111.247.***
Хочу всiм незнаючим пригадати що саме ми формуэмо бюджет з якого виплачують соц випрати ромам, так що по сутi ми платимо iз своєї кишенi. А багато дiтей для них вигiдно мати, так як бiльше мають соцвиплат, i можу вас запевнити що вони цим користуються.
я
09.04.2018 13:32:31  |  IP: 82.196.7.***
щось не чула щоб село потерпало від дубівських ромів
Мешканець
09.04.2018 11:59:40  |  IP: 195.66.157.***
То мало не добре. Бо всі под одним Богом ходимо. Ненавість не найкраща риса людини.
Ваня
07.04.2018 14:22:28  |  IP: 195.66.156.***
заборонити видачу соцвиплат циганам, за неналежне утримування дітей
Аня
07.04.2018 11:05:57  |  IP: 139.59.149.***
Як ви можете так говорити. Бог всіх людей любить і не має значення Українець чи Циган.Яка вам різниця,заробляють вони на соцвиплатах.Ви їм гроші зі своєї кишені не даєте.Слава Богу що в них є дітки і здорові.Ви просто не знаєте яке це велике щастя мати дитинку.
Мешканець
06.04.2018 17:07:30  |  IP: 195.66.157.***
Згідний повністю.
Тетяна
06.04.2018 14:37:39  |  IP: 195.225.231.***
Цікаво, а коли ці дармоїди розмножаться так, что виштовхнуть українців із соціуму, хто їм буде заробляти на соцвиплати?
Сьогодні замість того, аби підвищити пенсії бабусям та дідусям, які все життя пахали, як воли, ми виплачуємо ТАКІ кошти тим, хто ані півкопійчини не кинув у держскарбницю! Коли це скінчиться? Які виплати малозабезпеченим? Які дитячі? Коли це скінчиться?

<<Попередня
1
Наступна>>
Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi