Надіслати
НОВИНУ
 
29.01.2016    П:4955 К:88
Іван Ковач: «Вважаю, що треба іти в ногу з часом»
На інтерв’ю нашому виданню Тячівський міський голова Іван Ковач погодився охоче і пообіцяв відповісти на всі питання.
Зараз їх багато, й вони виникатимуть і надалі, адже поняття «об’єднана громада» – це абсолютно нова для України форма самоврядування. Тож, користуючись нагодою, ми поцікавились, яких реальних змін варто очікувати від її створення, та про плани міської влади на цей рік. Не обійшли увагою і проблеми, які добряче набили оскому тячівцям, – завантаженість  транспортом центру міста, хаотичне паркування перевізників та стихійну торгівлю по п’ятницях. Про все це та багато іншого  – у розлогому інтерв’ю з керівником першої об’єднаної громади в Закарпатті  – Тячівським міським головою Іваном Ковачем.

«Вперше, окрім повноважень, нам надали ще й фінансовий ресурс»


Іване Івановичу, передусім, скажіть, будь ласка, які бачите реальні переваги створення громади?

Наріжним каменем існування держави є сильна громада. Це перевірений європейський метод, за яким почали жити і країни колишнього соціалістичного табору. Вперше, відколи працюю у місцевому самоврядуванні, крім повноважень, нам дали і фінансовий ресурс. Дотепер  держава розповідала, що органи місцевого самоврядування мають  широкі повноваження, але не давала можливостей. Зараз змінилася сама філософія самоврядування, і з деякими повноваженнями прийшли і податки. А це фінансові можливості для того, щоби громада могла існувати. По-перше, це ПДФО – податок із зарплат. Якщо минулоріч ми й копійки з нього не отримували, то зараз маємо 60 відсотків.  Це немала сума – приблизно мільйонів п’ятнадцять по розрахунках.

По-друге, законом про бюджет виділено мільярд гривень на розбудову інфраструктури об’єднаних громад. Крім цього, 3 мільярди передбачено у Державному фонді регіонального розвитку, куди  маємо пріоритетне право подавати свої пропозиції. Цю можливість ми обов’язково використаємо. Цього року подали шість проектів. Як і було обіцяно, проекти подали також з кожного села громади. Це закінчення будівництва спортивного комплексу, добудова дитсадка по вулиці Вайди; закінчення робіт з очистки русла «Голубого Дунаю», які ми розпочали цього року за свої кошти; закінчення будівництва дорожнього покриття дороги Тячів-Округла; капітальний ремонт дитсадка та вулиці Карпатської у Руському Полі. Я свідомий того, що всі вони не профінансуються, але якщо хоча б два – то буде чудово. Під які отримаємо кошти –  буде відомо орієнтовно через два місяці. А як запевнив на зборах Асоціації міст України, в яких я взяв участь, Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, реальне фінансування почнеться  з другого кварталу. А минулого року ці кошти прийшли у грудні.

Ще одна перевага – базова дотація від держави, а також субвенція на освіту і медицину. Є ще багато інших видів податків, які перейшли до нас. Це й акцизний збір, який був і раніше, але в об’єднаній громаді буде використовуватись для всіх. Ще громадам надане право встановлювати і змінювати свої податки. Тобто підприємець каже: зараз я маю тисячу робочих місць, а через рік буду мати дві і вийду на прибуток, скажімо, у 100 мільйонів. Тоді ми, порахувавши, що з того буде мати громада, можемо піти йому назустріч і дати землю не за 3%,  а 1%. Тобто вже не треба чекати, коли з Держкомзема прийде погодження на передачу земельної ділянки під той чи інший процент.

Чекаємо закону про те, що землі, які були за межами населених пунктів у громаді, перейдуть у власність об’єднаних громад. А це і сплата земельного податку. І тепер буде зацікавленість села  знайти всіх, кому роздали землі, і змусити їх платити за користування ділянкою. Адже держава тут втратила контроль і мотивацію громади розподіляти землю, і стежити, щоб за неї платили.

Маючи такі можливості, вже можна говорити про реальне наповнення місцевого самоврядування. Це фінансова сторона питання.

Крім того, об’єднані громади мають право, якщо вважають за потрібне, створювати свої органи управління. Тобто органи освіти, медицини, архітектури, земельний відділи... Також ми маємо право сформувати, до прикладу,  управління освіти, а можемо доручити це комусь іншому.  Бо для чого утримувати двох-трьох людей? Це все зарплата. А чекати її від держави зараз не можна, адже можемо розраховувати лише на власний ресурс.

Тому було прийнято рішення передати управління освітніми і медичними закладами на район?

Ми так вирішили тимчасово, тому що до ночі 28 грудня, коли був проголосований бюджет, чекали, чи прийде субвенція нам, чи на район. Дали нам. Але я зібрав педагогів і спитав: а чи готові ви це прийняти, адже треба створити відділ освіти, зареєструвати його, щоб стати учасником ЗНО, сертифікувати. Прийняти рішення легко, але головне – не сісти в човен, а як він попливе. Тому ми взяли тимчасовий тайм-аут. А поки директорам доручено підшукати бухгалтерів,  адже рухаємось у напрямку, щоб школи були самостійними. А медицина не могла визначитись зі штатним розписом. Буде готовий – субвенцію можна буде повернути за 5 хвилин.


«Головним і пріоритетним об’єктом на цей рік є  Центр надання адмінпослуг»


Головне для нас – це можливість створення центру надання адмінпослуг. Йдеться  не лише про створення, а й доступність громадян до послуг, які надає держава. Я не кажу, що їх погано надає районний ЦНАП, але обслужити все 170-тисячне населення району непросто.
Ми створюємо такий центр для об’єднаної громади і подали проект на конкурс, який передбачає спільне фінансування  Держбюджету та німецьких інвесторів. Перший тур пройшли, а з 31 січня по 7 лютого буде другий.


Якими є вимоги до ЦНАПу для об’єднаної громади?

Вимоги до таких центрів дуже серйозні, там навіть мають бути кімнати для відпочинку дітей, для мам з дітьми. Якщо цього у проекті нема – він не проходить. У нашому проекті все це є.

Навіть якщо проект не пройде конкурс, тоді будемо робити його за свої кошти. Це буде головний пріоритетний об’єкт на цей рік. Про це ми домовились і з депутатами. Так, потрібні і вулиці, але якщо людина не відчуває, що влада відкрита і прийшла до неї, тоді владі більше нічого робити.

Центр надання адмінпослуг  буде знаходитись у приміщенні райсуду. Сюди також плануємо переселити всі супутні служби – реєстраційну, землевпорядкування, архітектурно-будівельну, БТІ. Тобто людина,  коли зайде до цього приміщення, матиме змогу вирішити всі питання  у найкоротші строки і якісно. Тому що однією з умов існування об’єднаної громади є надання якісних адміністративних послуг.

У ЦНАПІ передбачено також електронну форму заяви. Тобто наш представник загального відділу у Руському Полі  чи Лазах заповнює заяву і в електронному вигляді передає у ЦНАП. І людині не доведеться їхати у Тячів за цією послугою.


Чи можете сказати, коли запрацює Центр?

Не хотів би бути голослівним, але думаю, з вересня-жовтня. Дуже на це сподіваюся. Розумієте, створення і утримання ЦНАПу – недешеве, і не в усіх громадах їх будуть створювати. Але у нас є приміщення, є супутні служби – то було би гріх не використати цю можливість.

Загалом, питання громад не тільки нове, а й зовсім не легке. Але я прибічник такого підходу, адже зі зміною філософії самоврядування ти вже не є прохачем, не біжиш за кожною копійкою в рай- чи облдержадміністрацію. Не кажу, що мав погані відносини там чи там, я користувався можливостями всюди, але коли є можливість це робити самому, це зовсім інша справа. А по-друге, рано чи пізно ми прийдемо до централізації. Другого виходу у держави нема. Деякі мої колеги кажуть: почекаю, подивлюся, що буде. Але я вважаю, що треба йти в ногу з часом. Ті ж, хто захоче об’єднатися через два-три роки, все одно будуть іти нашими стопами. А ми будемо на два-три роки попереду. І ще така меркантильна річ: коли такі процеси починаються – то держава їх стимулює.  А потім можуть сказати: стоп, ми вам дали можливість – використовуйте. До речі, мова йде про те, що наступного року громади матимуть ще більші надходження – 75% ПДФО та 10% – на прибуток підприємств. Тобто стимул є.

Але, думаю, все-таки в країнах, де я був, – у Польщі, Литві – Євросоюз дав об’єднаним громадам набагато більше на перших порах. Та нам треба державу рятувати. Хоча посол Америки Пайєтт, який виступав у Києві (на зборах Асоціації міст України – авт.), сказав, що вони теж хочуть дати кошти громадам,  під проекти з енергозбереження та екології.


 «Райдержадміністрація просить 9,6 мільйонів на співфінансування районних закладів»


Ще одне питання щодо податків: працівники районних установ сплачуватимуть їх у казну громади?

Так, за законом ПДФО сплачується по місцю розташування об’єкта. Тому район зараз скаржиться, що мовляв, ми можемо працювати, бо в нас є кошти. Але чи хтось рахує, скільки ми витрачаємо на те, щоб утримувати місто в чистоті? Адже всі хочуть вранці бачити чисте, прибране місто. Прибутки з магазинів не залежать від кількості відвідувачів, адже вони єдиноподатчики і платять незалежно від того, скільки їх - 10 чи 100. Але прибрати за  десятьма чи за сотнею – є різниця. Все це навантаження на наших жителів. Аби прибрати місто щодня, треба мільйон гривень на рік. А якщо установа знаходиться тут, користується водою, каналізацією, землею, то куди має сплачувати податок – у район? Це нікому не потрібна надстройка. І не тому, що я погано до них ставлюсь.

Мені прийшов лист з адміністрації, що треба 9,6 мільйонів на співфінансування районних закладів, оскільки ми «забрали» з району ПДФО. До прикладу, кажуть: беріть на баланс ЦДЮТ. А на ньому ж висять всі гуртки, які є в селах. Фінансування – 7 мільйонів на рік. Де їх взяти?

Порядок фінансування буде такий: міські об’єкти ми утримуємо, але тоді самі створюємо установи. Бо якщо в районному будинку культури працюють 14 чоловік, то нам, можливо, вистачить і п’яти, бо за що їх утримувати? Або у територіальному центрі з обслуговування одиноких громадян – 46 штатних одиниць. Хто мені дозволить їх утримувати?

Таких питань буде дуже багато, адже районні бюджети зараз недоотримують коштів, особливо на дитячі садочки. Це дірка в бюджеті, а Кабмін хитро каже, мовляв, залишимо мільярд для того, щоб коли виникне потреба, то за листом вам дати. А логіка має бути зовсім інакша: є розрахунки, дайте одразу. Для чого вносити нервозність у відносини села і центра, і давати привід для чуток про скорочення? Це дурниці, але винуватий у цьому Кабінет Міністрів, тому що він мав дати кошти на рік – так, як записано у Законі про бюджет, і не меншу суму, ніж у попередньому році. Хай не на ремонт, але на харчування і утримання – це святе. Уряд породив нездорову  ситуацію, і буде ще багато непорозумінь, особливо там, де центр не знайде співпрацю із селом.


На останній сесії було затверджено бюджет міста на 2016 рік, але йшлося про те, що його буде переглянуто. Як саме?

Загальна сума залишиться. Але  коли ми побачимо, які наші проекти співфінансуватиме держава, тоді ми зі своїх коштів дофінансуємо їх. Це буде в кінці першого кварталу. Перелік об’єктів уже є, але поки що без коштів. Які  з них будуть виконані – про це розповім згодом.

У Тячеві є кілька об’єктів, подальшою долею яких цікавляться городяни. Перший – це будівля колишнього молокозаводу в центрі. Чи можна сподіватись на те, що це питання буде вирішене?

Так. Цю будівлю викупив вже четвертий власник. Якраз вчора (у вівторок – авт.) виконком надав дозвіл фірмі з-за меж району на реконструкцію молокозаводу, але, на превеликий жаль, не під молокозавод, а під торгово-офісні приміщення. Я особисто це підтримую з простої причини: з розвалинами у центрі міста треба щось робити. З представниками цієї фірми я мав дві зустрічі. У них є дозвіл на будівництво. Думаю, на наступному засіданні виконкому будемо затверджувати їх проект. Цього року вони вже хочуть закінчити будівництво.

Ми не могли на це вплинути, бо це державне майно. У Києві його продали, і ми про не знали, кому. Через півтора року випадково у реєстрах знайшли підприємство, яке його викупило.  Запрошували їх сюди, щоби владнати земельні питання, а потім вони його продали ще і ще раз, і от уже вчетверте.  Думаю, цього року проблему нарешті буде знято.


А що буде з міським парком?

Готуємо спільний з угорцями та словаками міжнародний екологічний ландшафтний проект. Хочемо до травня подати його на конкурс. Ув’язуємо паркову зону зі спортивними спорудами, які там є. Прагнемо змінити підхід до розуміння парку у тому вигляді, в якому він існує. Бо, на мій погляд, його важко назвати парком – це територія міста, яка ніяк не використовується і, на жаль, стала місцем, де збираються люди з нехорошими думками. Це проблема комплексна. Нам ще попередні депутати казали, що з парком треба щось робити. Але якщо вже робити – то кардинально, наводити марафети там нема сенсу. Якщо до 9 травня ми його доводили до ладу ідеально, а вже 20-го ви бачили, що там робиться. Там не тримаються ні лавочки, ні ліхтарі, ні смітники – нічого.  Пробували закривати – не допомагає.
 

Про п’ятничний Шанхай і перевізників-нелегалів


Усіх хвилює завантаженість центру міста транспортом, особливо по п’ятницях.

Від цього нікуди не дінемось у найближчий час, бо це зумовлено ринком. А якщо говорити про ринок, то є рішення Вищого спеціалізованого суду про його закриття. На жаль, виконавча служба так виконувала рішення суду, що кримінальну справу порушили і по них. Але це не означає, що ми лишимо це питання поза увагою. Знаю, що з боку півсотні людей матиму великий негатив, я вже його маю. Але моє бачення території ринку таке: там має бути прохід  до церкви із обладнанням стоянок. Ринку на тому місці не має бути взагалі. Ми знайшли територію між МРЕО і заводом «Зеніт», де можна розмістити ринок (див. фото 1). І він навіть там функціонував деякий час, але сталося як є. Нехай  би то був не комунальний об’єкт, а знайшовся б інвестор, який би його збудував. Бо в теперішньому вигляді – це Шанхай, який нікуди не годиться. Треба провести відкритий прозорий конкурс, і нехай інвестор працює.  


Рішення суду, розміщене на сайті міськради, припиняє також діяльність підприємства, розміщеного на ринку (мається на увазі МПП «Гранат»). Тут нема нічого особистого, але справедливість за нами. Той заклад функціонує без жодного документу та ліцензій, не платить податків. Ми сім років по судах ходили, тож будемо домагатися виконання рішення суду.


А як будете боротись із нелегальними перевізниками у центрі?

Це питання розглянемо на  наступному засіданні виконкому, яке обіцяє бути «гарячим», куди запросимо також і поліцію. Ми вже неодноразово його піднімали, але реакції нема. Виділили місця для стоянок автоперевізників – це автовокзал, територія уздовж огорожі залізничного вокзалу по вулиці Робітничій. Там може тридцять автобусів одночасно паркуватися. Адже тут у центрі, поки один автобус виїжджає, то все стоїть. Всім начальникам міліції, хоч то мої колеги, і я з ними у добрих стосунках, в очі кажу: якщо твої хлопці беруть – значить, беруть, а інакше як вони можуть там паркуватись? Спочатку казали – знаків немає. Ми їх поставили, а щось змінилося? Тому треба щось робити. Це буде нелегко, від бажань до реалізації, на жаль, дуже великий шлях, але дорогу долає той, хто йде.

На минулому виконкомі, до речі, прийняли рішення про забудову площі Незалежності (колишня Піонерська). Після того, як ми її упорядкували, залишили смугу для будівництва малих архітектурних форм. Шукаємо одного інвестора, який забудує однотипними будовами. Він платитиме податки місту, а сам буде здавати їх в оренду. Конкурс буде оголошено найближчим часом. Думаю, зі свого боку ми зробили все для того, щоби площа мала такий вигляд, як треба.


А які перспективи будівництва об’їзної дороги у Тячеві?

Львівський інститут наприкінці минулого року розпочав передпроектні роботи. Бог дасть, до кінця року будемо мати проект. Зараз фахівці вже визначили, як вона має йти (див. червона лінія на фото 2), і проводять геодезичні  та геологічні роботи – роблять точну зйомку, беруть проби грунту. Оскільки вона має йти по дамбі, то вивчають, де буде з нею стикатися, дивляться, де є земельні ділянки. Чотири-п’ять нам доведеться викупити. Об’їзна дорога ще й захистить місто, адже це буде фактично додаткова дамба. Багато років тому так і пропонувалося зробити.

Те, що ми будемо мати проект, – це вже дуже великий крок. Адже без цього подальші роботи неможливі.


«Який клімат у державі – такі й інвестиції»


Чи є якісь пропозиції чи наміри інвесторів щодо відкриття виробничих підприємств у місті?

Ми готові до співпраці з усіма. Але це те, що від мене не залежить. Я зустрічаюся з керівниками усіх великих підприємств, які є в місті. Італійці (швейне підприємство ТОВ «Зеніт-Текс») від нас пішли, приміщення перепродали. Тепер там відкриваються  інші. Добудовувати цехи хоче й ДП «Ламелла», для цього вже викупили частину території. Якщо керівник подасть проект, що збільшує кількість робочих місць на 50-60, то підемо назустріч і зменшимо орендну ставку за користування землею.

Іде розмова щодо приміщення, де був розміщений швейний цех «Авантекс». Будівлю викупив інвестор. У лютому він має подати проект. Просить взамін викуп землі, але це дуже обережне питання, адже відпадає один платник податку з оренди землі. Тоді на сесії ми домовились так: оформили оренди землі на 100 тисяч, тоді на стільки ж можемо продати, щоб було взаємозаміщення. 

На превеликий жаль для мене, викуплено адмінбудівлю заводу «Зеніт», адже я 7 років оббивав пороги міністерств, щоб передали будівлю громаді. Тоді туди б можна було винести всі служби, і місто було би чистішим. Але сталося як сталося. Новий власник пообіцяв, що відкриє там меблеве виробництво. Українсько-угорське підприємство з виготовлення пелетів «Шкала-Енерджі» теж буде розширюватись.

На мій погляд, таких великих платників податків у нас менше, ніж би хотілося, але об’єктивно це залежить не від мене. Який клімат у державі – такі й інвестиції. Всі хочуть гарантій, а ми їх надати не можемо.


У 2014 році велися розмови про будівництво у Тячеві сміттєсортувального заводу, і районна рада підписала під цей проект концесійний договір з ТОВ «Тячівекопром». Чи рухається щось у цьому напрямку?

Все на рівні розмов. Але в цьому винуваті не лише районна рада, а і я, а найголовніше – інвестор. Якщо він до 10 лютого не відреагує на наше запрошення, ми будемо розривати договір, адже це земля наша, міська. Вони вже більше року відкладають початок будівництва – у зв’язку з ситуацією в країні. В розмові з головою районної ради Василем Каганцем ми дійшли згоди: якщо до 10 лютого  з їх боку не буде гарантій та реальних кроків, на наступну сесію я виношу питання про розірвання договору.

Чи справно сплачують податки за користування землею тячівські підприємці? 

98% сплачують. Мій прямий обов’язок – стежити за тим, щоб усі вони укладали договори на користування земельною ділянкою. Єдине підприємство, з яким неможливо домовитись, – це ВАТ «Кордон» (колишній консервний завод). Його власник у Києві, і розуміння нема ніякого.

 «Я ніколи не заграв з депутатами, але й не був їм чужий»


Як Ви оцінюєте новий депутатський корпус і чи знайшли спільну мову з народними обранцями?

Нам з ними ділити нічого: я ніколи не заграв з депутатами, але й ніколи не був їм чужий. І усім казав: на стадії обговорення говоримо про все, але, приймаючи рішення на сесії, вже нічого говорити. Адже питання, які виносяться з голосу, завжди є конфліктними. Це доведено історією. Тому що люди, не встигнувши осмислити, не підуть на це. Якщо про фах, то серед депутатів багато педагогів, є лікарі, підприємці. У нас одна мета. Думаю, тут великої політики не буде, і все буде добре. Я не маю приватних інтересів у залі сесії. Завжди закликаю депутатів подавати пропозиції по проектах. Так, є такі об’єкти, на яких ми будемо наполягати, – це, наприклад, в’їзд у місто із реконструкцією стадіону. Хочемо його відсунути на 5 метрів, а там зробити стоянку, зробити водовідведення від стадіону до магазину «Майстер». Благоустрій вулиці Вайди, тому що там спорткомплекс будується. Коли це буде зв’язано і матиме вигляд – тоді його люди оцінять. Втім, я вже звик: коли починаєш щось робити, то  все недобре. Тому кажу, що оцінювати треба вже закінчену роботу. 

Пропозиції до переліку об'єктів по селах громади - тільки від них - де що ставити, яку вулицю освітлювати. Кожне з сіл має мільйон на благоустрій.  Скажімо, Лази дотепер за п'ять років мали  60 тисяч. Я їм кажу: нате мільйон, напишіть, що ви хочете зробити, щоб ми могли обрахувати. Якщо буде мільйон триста - хай буде мільйон триста. Найбільш активні подали пропозиції. А є такі, що, може, через деякий час прийдуть, але коли список буде затверджений - то вже не буде про що говорити.

«Багато буде залежати від того, як житиме держава»


Як у Тячеві буде вирішено проблему харчування учнів молодших класів?

Не хотів би наперед говорити, але найближчим часом обговоримо це питання з директорами шкіл, депутатами-освітянами  і батьківськими комітетами. Є три-чотири варіанти вирішення цього питання. Кабінет Міністрів вчинив, як завжди, неправильно і нечесно. Він своїм рішенням взяв на себе зобов’язання лише в частині пільгових категорій. По Тячівській громаді – це мізер, 150-170 діток. А по решті сказав – хай фінансує місцеве самоврядування. Тим самим соціальну напругу скинув з себе на нас. Ми не маємо права не дати коштів на це до кінця навчального року. А до того часу треба прийняти рішення, як бути далі.

Якою Ви бачите Тячівську громаду  через п’ять років?

Якщо скажу, що спроможною, то нічого не скажу? Я її бачу спокійною, комфортною. Адже якщо людині буде комфортно тут жити, вона буде задоволена. Але багато буде залежати від того, як буде жити держава. Тому що радість від дитячого майданчика, якщо в кишені немає грошей, буде малою і навіть викликати супротив. Це так як мені казали: для чого робити Голубий Дунай, бо це, мовляв закопування грошей, а ліпше би нам зарплати підняли. Але цього хотіли мешканці міста, а зарплати - не в моїй компетенції.

Дякую за цікаву розмову.

Завжди готовий відкрито відповісти на будь-які запитання і надати об’єктивну інформацію.


Наталія Маджара для Tyachiv.com.ua







 

Коментарі (88)
мешканець 2
07.02.2016 02:59:17  |  IP: 195.66.156.***
Ти чудо юдо шо мовчиш про те шо скільки знаків поставив тай облаштував переходи в р. Полі ? Нема шо казати? Бо ти доки головою був нічого не зробив а тролиш всіх других і дурачка косиш! Конь в пальто! Задів за живе!
тарас попович
06.02.2016 04:15:26  |  IP: 195.66.157.***
Просто не треба себе бити ногами в груди, що Тячів містечко европейського зразка.
А що ви Тролі факт. По всім признакам підходете.
мешканець 2
06.02.2016 01:11:05  |  IP: 195.66.156.***
Ще добавлю лошарі тарасу. Ковач ще по твоїм поносам що сереш винен що тебе шофери не пропустили? Чи може винен в тому що тобі орку треба було в Тячів? Якщо треба було ліків від шозофренії міг попросити та привезли би тобі додому. Іще питання тобі: скільки ти знаків поставив поки був головою р. Поля? Думаю жодного! А скільки пішоходних переходів облаштував? Думаю жодного! І так далі і тому подібне! Роби висновки орку.
мешканець
05.02.2016 23:48:59  |  IP: 95.134.22.***
Ти орк вонючий ! тобі ще скільки довбити що ми не тролі і нам за те що кажемо правду про тебе НЕ ПЛАТЯТЬ!!!!! лиш у тебе мозок засох і до тебе не доходить нажаль!
тарас попович
05.02.2016 22:51:02  |  IP: 195.66.157.***
Ото давно ходили коло Капуни. А тепер туди ходять лиш ТРОЛІ в своїй бітіжній уяві. І за що вам платять ? . Ви ж нич не валовшні.
І
мешканець
05.02.2016 19:57:15  |  IP: 95.134.22.***
Треба було тарасику тьопати через поле на р.Поле навпростець, там би тя ніко не збив. А то що тя ніко не пропустив через дорогу просте пояснення: познають тебе паразита і зато не стануть абись до пуночі там маячив. Як то тебе бомбило (як ти кажеш) узяв до поворота, бізуно тебе не познає, та зато тя підібрав.
тарас попович
05.02.2016 19:11:48  |  IP: 195.66.157.***
Справа не в тому, що я перейти дорогу не можу.
Тролям не зрозуміти, що то був експеримент. Чи забезпечила мерія безпеку для пішоходів і пасажирів автобусів, з Тереблянськоъ Долини, які паркуються на тротуарі вул. Кошута. НЕ ЗАБЕЗПЕЧИЛА.
Люди переходять дорогу де попало, а там і діти і старі люди, які ризикують попасти під колеса авто..
патріот
05.02.2016 14:26:33  |  IP: 91.211.70.***
тарас бачиш як все плохо для тебе як би був нормальний чоловік підкинув би і петя і вася і ххх і навіть ковач а так сорі чеши пішком
Петя
05.02.2016 04:30:38  |  IP: 46.211.4.***
А що в Р.Полі всюди є знаки і пішохідні переходи?
Петя
05.02.2016 04:28:13  |  IP: 46.211.4.***
Ото дядел, і це йде на старосту. Руськополівці вже наперед вам співчуваю. Якщо це хуйло не може перейти дорогу, як він хоче керувати селом.

<<Попередня
1
2
3
4
8
9
Наступна>>
Додати коментар
Введіть число
 
 
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi